Улічити, чу, чиш, гл.
1) Отсчитать.
2) Обчесться. Другим ще докладала лишку, а тут одного яйця нема до сотні — влічила я. Новомоск. у. (Залюб.).
3) Вылечить. Щоб серце улічити, тра козака любити. Гол. І. 331.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 334.