УМА́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., УМАЇ́ТИ, аю́, аї́ш, док., перех., діал. Прикрашати квітами, зіллям. [Лукаш:] А ще он як умаїла [Мавка] квітками попідвіконню — любо подивитись! (Л. Укр., III, 1952, 225); Скатеркою стіл накрив [Бассім], Умаїв його квітками, І заставив тарілками (Фр., XII, 1953, 406).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 436.