Умець, умця и умцю, м. Ум. отъ ум. У його умцю за дурну вівцю. Ном. № 6262.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 337.
Що oзначає слово - "умець"
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.