УМИЛОСТИВЛЯ́ТИСЯ (ВМИЛОСТИВЛЯ́ТИСЯ), я́юся, я́єшся, рідко, недок., УМИЛОСТИ́ВИТИСЯ (ВМИЛОСТИ́ВИТИСЯ), влюся, вишся; мн. умилости́вляться; док., заст. Ставати милостивим.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 438.