УМОЖЛИ́ВЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. уможли́вити. Він прохав про уможливлення йому виїзду до санаторію (Круш., Буденний хліб.., 1960, 100).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 445.