УМОКРІ́ТИ (ВМОКРІ́ТИ), і́ю, і́єш, док., розм. Стати мокрим від поту; вкритися потом. Мчить мене не своя сила полем по ріллі, по баюрах; біжу, мов той чорт,.. Аж умокріла (Барв., Опов.., 1902, 236).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 445.