УНАНІМІ́СТСЬКИЙ, а, е. Стос. до унанімізму. Один з вождів унанімізму Жюль Ромен серією романів, об’єднаних назвою «Люди доброї волі», довів, що в структурі унанімістського роману не залишається місця для людини, що особа тут випадає із сфер історичної і соціальної необхідності і перетворюється лише на пасивну частку «колективного образу» (Рад. літ-во, 2, 1971, 7).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 448.