Унудити, джу, диш, гл. Утомить. Я йому кониченька унудив. Чуб. Ш. 192.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 341.
Що oзначає слово - "унудити"
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.