УПАДА́ННЯ1 (ВПАДА́ННЯ), я, с. Дія за знач. упада́ти1 1, 4, 5. Розпещена упаданням за нею місцевих кавалерів, дівчина немало була здивована, що столичний гість не звертає на неї уваги (Панч, На калин. мості, 1965, 152).
УПАДА́ННЯ2 див. впада́ння1.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 453.