УПЕРЕ́ДЖЕНО. Присл. до упере́джений2 2, 3. Торонський, який завжди упереджено ставився до Франка.., змінив оцінку його поведінки (Кол., Терен.., 1959, 33).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 457.