УПОМИНА́ТИ (ВПОМИНА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УПІМНУ́ТИ (ВПІМНУ́ТИ), ну́, не́ш, док., діал.
1. перех. і неперех. Нагадувати, застерігати. — Панно Наталю, доктор Обринський стоїть через вас у воді, а ви ферментуєте! — упімнув удруге доктор Роттер роздразнено (Коб., III, 1956, 255).
2. перех. Умовляти. — Тихо, «чада», тихо… незадовго створю [відчиню] вам, — упоминає нанашко Кметик школярів (Ков., Світ.., 1960, 114).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 465.