УРЕТА́Н, у, ч. Лікарський препарат, етиловий ефір карбамінової кислоти, який застосовують як заспокійливий і снотворний засіб. При вивченні обміну речовин в головному мозку в стані гальмування наркотичний сон викликали за допомогою мединалу або суміші уретану і мединалу (Розв. науки в УРСР.., 1957, 284).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 475.