УРЕЧЕ́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до уречеви́ти. Отже, споживна вартість, або благо, має вартість лише тому, що в ній уречевлена, або матеріалізована, абстрактно людська праця (Маркс, Капітал, т. І, кн. 1, 1952, 44); Підвищення продуктивності праці передбачає економію як живої, так і уречевленої праці (Ком. Укр., 1, 1963, 48).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 475.