УРО́ДЖЕНЕЦЬ, нця, ч. Людина, яка народилася в якому-небудь місці, родом з якої-небудь країни, області, міста, села і т. ін. У кожного народу в свої бояни, свої пропагандисти пісні.. Одним з таких пропагандистів української народної пісні є уродженець славнозвісного Миргорода бандурист Дмитро Вовк (Нар. тв. та етн., 6, 1968, 63); Уродженець Харківщини, І. Ю. Рєпін з дитячих років добре знав побут, народні звичаї, мистецтво українського народу (Наука.., 7, 1964, 46).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 479.