УСИЛКО́ВУВАТИСЯ (ВСИЛКО́ВУВАТИСЯ) і УСИЛО́ВУВАТИСЯ (ВСИЛО́ВУВАТИСЯ), уюся, уєшся, недок., тільки з інфін., діал. Намагатися зробити щось; докладати певних зусиль для здійснення чого-небудь. У кухні почувся гомін, — хтось усилковувався пройти у горниці, слуга не пускала (Мирний, І, 1954, 305); Свідка Бовкуна і справді допитувати не всиловувались (Тесл., З книги життя, 1949, 136).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 487.