УСКІ́ПЛИВИЙ, а, е, рідко. Те саме, що прискі́пливий. [Антоніо:] Се ж критика, а критика звичайно ускіплива, часами то й надміру… (Л. Укр., III, 1952, 118).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 488.