УСОЛІ́ТИ, і́є, док., розм. Достатньо, в міру просолитися. Губи [гриби] як усоліють, то такі гарні (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 493.