УСПОКО́ЮВАТИСЯ (ВСПОКО́ЮВАТИСЯ), ююся, юєшся, недок., УСПОКО́ЇТИСЯ (ВСПОКО́ЇТИСЯ), о́юся, о́їшся, док., заст. Заспокоюватися (у 1-3 знач.). Максим успокоювався, не кричав уже (Стеф., І, 1949, 204); Та й село успокоїлось: не світиться ніде,.. все заснуло (Мирний, III, 1954, 22).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 494.