УСПІША́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., УСПІШИ́ТИСЯ, шу́ся, ши́шся, док., діал. Устигати. У погребі, куди Іванька поліз разом із кухаркою, він успішився таки поза спиною в неї схопити собі двойко огірочків (Григ., Вибр., 1959, 36).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 494.