УТКА́НИЙ (ВТКА́НИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до утка́ти1. *Образно. Тричі мені являлася любов. Одна несміла, як лілея біла, з зітхання й мрій уткана (Фр., XI, 1952, 42).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 514.