УТОРГО́ВУВАТИ (ВТОРГО́ВУВАТИ), ую, уєш, недок., УТОРГУВА́ТИ (ВТОРГУВА́ТИ), у́ю, у́єш, док., перех. Торгуючи, одержувати якусь кількість грошей. — Де ж у нас гроші? Хіба ті п’ять рублів, що за овечат вторгували… (Мирний, І, 1949, 241); Катерина вторгувала якогось карбованця за яєчка (Чорн., Потік.., 1956, 13); Він дбав, щоб зайву копійку вторгувати для колгоспу, бо з тих копійок, каже, складаються колгоспні тисячі (Минко, Ясні зорі, 1951, 145).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 517.