УТО́ЧНИЙ, а, е. Стос. до утоку. Дружина ткала.. За кожним ударом берда лягала уточна нитка в якесь дивне плетиво, що згодом ставало чи скатертиною, чи.. рушником, чи пілкою (Нар. тв. та етн., 4, 1966, 45).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 518.