УТО́ЧНЮВАТИСЯ, юється і УТОЧНЯ́ТИСЯ, я́ється, недок., УТОЧНИ́ТИСЯ, и́ться, док.
1. Ставати точнішим, набувати більшої точності. — Вийде постанова про будівництво у Донбасі тридцяти п’яти комсомольських шахт, може, їх навіть буде тридцять сім, пізніше уточниться (Собко, Нам спокій.., 1959, 9).
2. тільки недок. Пас. до уто́чнювати, уточня́ти. У багатьох колективах раціоналізаторські пропозиції обговорюються на загальних зборах, уточнюються, доповнюються там і лише після всебічного вивчення впроваджуються у виробництво (Укр. іст. ж., 4, 1960, 6).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 518.