УТРИ́МАНСТВО, а, с.
1. Перебування на утриманні (див. утримання2).
2. Споживацькі настрої, прагнення жити на всьому готовому, за рахунок чужої праці. Їздові переглянулися.. — Ну, добре, — обізвалися, врешті, неохоче. — Поїдемо… Але ж і ви зрозумійте: це не діло. Одно за них зроби, друге.. Навіщо нам заохочувати таке утриманство? (Ряб., Жайворонки, 1957, 70).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 521.