УТРИРО́ВКА, и, ж. Те саме, що утри́рування. І Лессінг і Шекспір засуджували утрировку й радили додержуватись [на сцені] більш спокійного, природного тону (Думки про театр, 1955, 133); Шарж, утрировка, карикатура, допустимі в сатирі, можуть виконати цілком протилежну функцію в епічному або ліричному творі (Іст. укр. літ., II, 1956, 29).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 523.