УТРО́БНО. Присл. до утро́бний 2. Десь збоку корова парко диха мало не в саме лице, зітха тяжко, утробно (Горд., Заробітчани, 1949, 24).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 523.