УТРУ́НОК, нка, ч., діал. Шлунок. — Ти б з булкою чай пила, а то тільки утрунок попечеш, — мовила Пріська (Л. Янов., І, 1959, 250).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 524.