УХВА́ЛЬНО. Присл. до ухва́льний. Він підтакував, ухвально кивав головою (Смолич, Сорок вісім.., 1937, 341).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 526.