УХВАТИ́ТИ, ачу́, а́тиш, док., перех., розм. Те саме, що ухопи́ти. Ухватила відеречко — Та до броду по воду (Чуб., V, 1874, 569).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 526.