УХИСТИ́ТИСЯ (ВХИСТИ́ТИСЯ), ищу́ся, исти́шся, док., розм., рідко. Те саме, що ухитри́тися. Ухистився так злізти на полицю, що й руками ні за що не брався (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 528.