УЧЕНИ́К, а́, ч., заст. Учень. Минув рік, настав екзамен — і малий Франко здивував усіх: він опинився першим учеником (Коцюб., III, 1956, 28); — Ану, хто знає урок? — спитався учитель. Ще стало тихше у класі, — неначе покаменіли ученики (Мирний, IV, 1955, 110).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 533.