УШИКО́ВАНИЙ (ВШИКО́ВАНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ушикува́ти. *Образно. Ранішній промінь грав на полив’яних мисках, що стояли в миснику, ушиковані, як військо (Коцюб., І, 1955, 71).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 540.