ФАГОЦИТА́РНИЙ, а, е, біол. Стос. до фагоцитозу. Під впливом блокуючих доз фагоцитарна здатність лейкоцитів морської свинки дуже зменшується (часом до 0) (Вибр. праці О. О. Богомольця, 1969, 339); Потрапляючи в кров’яне русло, лейкотоксини руйнують лейкоцити і пригнічують їх фагоцитарну активність (Мікр. ж., XXII, 6, 1960, 66).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 549.