ФАЛЬЦ, а, ч., спец.
1. Шов на місці з’єднання тонких металевих листів, який утворюється при загинанні та обтисканні їхніх крапок.
2. Прямокутна канавка (паз) уздовж краю скріплюваних дощок, щитів і т. ін.
3. Смужка тканини, якою обклеюють форзац для приєднання до внутрішніх країв аркушів книжки, яку переплітають.
4. Місце згинання друкованого аркуша.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 555.