ФАНТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех., діал. Описувати та спродувати чиєсь майно за борг. [Рябина:] Фантуєш його [хлопа], остатнє дреш [дереш], і міг би заробити, і не рушиться! (Фр., IX, 1952, 51).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 562.