ФЕ, виг. Уживається для вираження осуду, огиди, незадоволення, несхвалення й т. ін. — Ех, як не скочить моя мегера, як не вихопить діжку в мене перед носом, як не забелькоче! «Фе, — кажу, — мадам, навіщо так хвилюватися?..» (Коцюб., І, 1955, 200); «Фе! який тут сморід! затхнутись можна!» — сказала пані до панни і подалась до свого білого двору (Л. Укр., III, 1952, 730); — Фе, Професоре, які у вас думки про мене! (Ю. Янов., II, 1958, 56).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 572.