ФЕОДАЛІ́ЗМ, у, ч. Суспільно-економічний лад, який змінив рабовласництво й передував капіталізмові; основою його була власність феодала на засоби виробництва, насамперед на землю, і неповна власність на основних виробників (кріпаків), а також право здійснювати державну владу на своїй території. Капіталізмові стало тісно в старих національних державах, без утворення яких він не міг повалити феодалізму (Ленін, 6, 1972, 295); На зміну рабовласницькому ладу приходив феодалізм, а рабство лишалось, змінивши свою форму (Кучер, Дорога.., 1958, 3).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 576.