ФЕ́СА, и, ж., заст. Феска. *У порівн. На голові їй надіта була, трохи набік, якось-то, ніби на кшталт турецької феси, червоненька шовкова шапочка з золотистою китицею (Морд., І, 1958, 134).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 579.