ФЕТИШИ́СТ, а, ч.
1. Прибічник, послідовник фетишизму (у 1 знач.).
2. перен. Той, хто сліпо вірить у що-небудь, схиляється перед чим-небудь.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 580.