Що oзначає слово - "фланг"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ФЛАНГ, у, ч. Лівий або правий край лави, військового строю, бойового чи похідного порядку, оперативного розташування військ. Бій кипів десь далеко на правому фланзі фронту (Трип., Дорога.., 1944, 43); Дівчина пройшла і стала на правий фланг невеличкої шеренги спортсменок (Собко, Стадіон, 1954, 219); Під час наступу Щорс вдавався до виробленої ним уже тактики: заходив до ворога з тилу і флангів (Скл., Легенд. начдив, 1957, 54); Рота була вишикувана. Маслюк.. стояв на три кроки від лівого флангу (Багмут, Щасл. день.., 1951, 71); Сотня козаків і рота солдатів з двома гарматами замикали похід, а ще одна сотня козаків з піками, шаблями та рушницями гарцювала праворуч і ліворуч транспорту, охороняючи фланги (Тулуб, В степу.., 1964, 246); Максим наказав висунути наперед з двох флангів по два кулемети та міномети і тримати підступи до плацдарму під кинджальним вогнем (Рибак, Час.., 1960, 51); // Правий або лівий бік чого-небудь.

&́9651; Королі́вський фланг — права половина шахівниці, утворювана вертикалями е, f, g, h; Лі́вий фланг див. лі́вий; Пра́вий фланг див. пра́вий1; Фе́рзевий фланг — лівий бік шахівниці, утворюваний вертикалями а, b, с, d. Рокіровка в бік королівського флангу зветься короткою, в бік ферзевого флангу — довгою (Перша книга шахіста, 1952, 31).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 604.