ФЛЕР, у, ч.
1. Тонка, прозора, звичайно шовкова тканина.
2. перен. Напівпрозорий покрив; серпанок.
Прикрива́ти фле́ром чого — робити що-небудь невиразним або таємним, надавати чому-небудь певної загадковості. Поет [П. Воронько] не вміє прикривати життя рожевим флером "прекрасної омани", не вміє й дивитись на нього крізь чорний туман безвиході (Вітч., 12, 1963, 136).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 606.