ФЛОТИ́ЛІЯ, ї, ж.
1. З’єднання військових суден; оперативне об’єднання сил військово-морського або річкового флоту. Огляділи лоцмани флотилію і донесли Потьомкінові, що ні одно судно через пороги не пройде, бо з довгими деменами (Стор., І, 1957, 242); Запорозькі козаки, озброєні звичайно рушницями, списами, пістолетами і шаблями, добре бились у пішому строю.. Зберігало своє значення і запорозьке плавне військо — флотилія з так званих чайок (великих човнів) (Іст. УРСР, І, 1953, 341); [Костя Квач:] Наша Дніпровська флотилія стільки річок пройшла. Побували і на Дунаї, і на Одері, і на Шпрее (Мокр., П’єси, 1959, 204); Командування посилає його [І. Папаніна] в Ростов з дорученням організувати Азовсько-Донську військову флотилію (Видатні вітч. географи.., 1954, 148).
2. Тактичне з’єднання есмінців, підводних човнів, тральщиків у флотах Англії, США та деяких інших країн.
3. З’єднання промислових, експедиційних або спортивних суден. Виявилось, що Жорка будь-що хоче потрапити в гарпунери на китобійну флотилію «Слава» (Збан., Мор. чайка, 1959, 49); У 1932 році на Далекому Сході було створено першу радянську флотилію «Алеут» у складі однойменної плавучої бази і трьох китобійних суден (Наука.., 3, 1958, 57); Цілі флотилії займаються виловлюванням риби і крабів, збиранням водоростей, полюванням на морського звіра (Фіз. геогр., 5, 1956, 59); // Група, скупчення невеликих кораблів, човнів і т. ін. На морі ціла флотилія човнів, яхт — і все це з берега освічувалось прожекторами (Коцюб., III, 1956, 326); Дивився з неба місяць, освітлюючи флотилію маленьких суден (Трубл., Шхуна.., 1940, 321); *У порівн. А тепер Вони [гуси] у нас лише переночують Та трошки погегочуть про колишнє, — І далі, як флотилія одважна, Пливуть на північ (Рильський, І, 1960, 249).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 608.