Що oзначає слово - "форма"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ФО́РМА, и, ж.

1. Обриси, контури, зовнішні межі предмета, що визначають його зовнішній вигляд. Легенькі тіні від диму швидко пересувалися по землі, безперестанку зміняючи фантастичні форми (Коцюб., I, 1955, 219); Посуд, в якому у великі свята подавали страви гостям, вражав красою своїх форм (Донч., III, 1956, 42); Вона [юрта] була велика, простора і мала форму правильного восьмикутника (Тулуб, В степу.., 1964, 164); Узяв [Юра] клепку від розсохлого барильця з-під огірків, обстругав її приблизно у формі скрипки, вбив кілька гвіздків і напнув на них тоненький дріт (Смолич, II, 1958, 16); Містечко розташувалось у балці форми кривулястого рогу і, мабуть, тому й прибрало назву «Кривий Ріг» (Досв., Вибр., 1959, 297); // мн. Обриси частин людського тіла, людської фігури. Довгобразе, повне лице її [Сусани Уласівни] не розплилося, до старості додержало свої делікатні форми (Н.-Лев., IV, 1956, 41); Одіж на ній лиш підкреслює довершеність жіночих форм (Ю. Янов., II, 1958, 21); Він чує, як скриплять ворота, подвір’ям проходить якась тінь, ось вона підвелась на перелазі, і підполковник пізнає виразно округлі форми Бараболі (Стельмах, II, 1962, 81).

2. Пристрій, шаблон, за допомогою якого чому-небудь (перев. якійсь масі) надають певних обрисів, якогось вигляду. Розповідали, що він [професор] показував теслі, як тримати сокиру, а маляреві — пензель. Як зробити краще форму для пап’є-маше й як швидше вийняти звідти масу застиглого картону (Ю. Янов., II, 1958, 27); У високій полив’яній мисці лежав накраяний чорний хліб, печений у формах (Кучер, Трудна любов, 1960, 36); // У ливарній справі — пристосування, куди виливають розплавлений метал, який зберігає після затвердіння обриси цього пристосування. Тепер розтоплену сталь повезуть у сталеливарний цех, знову піднімуть ківш краном, розіллють метал у форми, і стане він станинами блюмінгів чи валками для прокатки (Собко, Біле полум’я, 1952, 11).

3. друк. Поверхня з рельєфним зображенням для друкування; друкарський набір, уміщений в раму. Новий шрифт (з пластмаси) стійкий у набірній формі, добре приймає і передає на папір фарбу (Наука.., 5, 1956, 40).

4. Тип, будова, спосіб організації чого-небудь; зовнішній вияв якого-небудь явища, пов’язаний з його сутністю, змістом. Коли перше, за панщини, експлуатація селянина була в стадії, так сказати, «натурального» хижацтва, то при зрості капіталізму вона приймає форми гострої, смертельної боротьби (Коцюб., III, 1956, 37); Штаб полку поки що був єдиною радянською владою на селі у всіх її формах — і виконавчій, і законодавчій, і навіть судовій (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 137); Виникла нова форма політичної організації суспільства — народна демократія, одна з форм диктатури пролетаріату (Програма КПРС, 1961, 17); // лог. Структура, спосіб побудови думки. Логічна форма; Силогічна форма.

&́9651;

Фо́рми (фо́рма) життя́ — будь-який вид органічного світу. Марс. Ця планета викликає великий інтерес, оскільки на ній є умови, за яких можливі найпростіші форми життя (Наука.., 1, 1959, 15); Фо́рми суспі́льної свідо́мості — сторони духовного життя суспільства, що історично склалися: політичні і правові ідеї, філософія, мистецтво, релігія тощо.

5. філос. Спосіб існування змісту, його внутрішня структура, організація і зовнішній вираз. Марксистсько-ленінська діалектика вчить, що дійсність існує лише в формі руху. Руху як в просторі, так і в часі (Ком. Укр., 8, 1968, 75); Єдність форми і змісту.

6. Видимість, зовнішній бік чого-небудь, що не відображає суті справи. Ще на новий рік наше з ним побратимство не було вже пустою формою, а потім ті страшні і незабутні для мене часи, що ми вкупі з ним пережили в Мінську, зробили його мені ще ріднішим (Л. Укр., V, 1956, 345); Штамп — це заздалегідь виготовлена форма вияву того чи іншого почуття, форма, яка копіює тільки зовнішній бік прояву почуття. Виконавець, який грає роль за допомогою штампу, ніколи не буде переконливий, його поведінка виглядатиме штучною, глядач не повірить в щирість його переживань і почуттів (З глибин душі, 1959, 69).

&́9671; Для фо́рми — для забезпечення формального боку справи. Од того часу Онися Степанівна тільки для форми інколи просила в батюшки дозволу брати наймитів до своєї роботи (Н.-Лев., III, 1956, 106); — З такою владою, яку ми маємо в особі Гната, люди не погоджуються. Сесії проводить для форми, грубіянить, ображає людей, одним словом, хазяйнує, як хоче (Тют., Вир, 1964, 161).

7. Певна система художніх засобів як спосіб вираження змісту творів літератури й мистецтва. Франко явився новатором у галицькій літературі. Не тільки в формі, в літературній манері, а і в своїх відносинах до фактів життя (Коцюб., III, 1956, 36); Музична форма — то не лише зовнішня оболонка твору, де ми розрізняємо окремі музичні мотиви, фрази, речення, каденції, модуляційні зміни і т. ін., — то самий твір, в якому живе душа художника, його творча думка, для котрої він знайшов відповідне реальне виявлення (Іст. укр. музики, 1922, 27); // Сукупність прийомів, елементів техніки виконання, які використовуються при створенні мистецького твору. Метод пізнання один, а форми зображення світу, людей, взаємовідносин — різні; художні засоби, фарби і лінії письма — різні (Мал., Думки.., 1959, 7); Завжди писав [Дмитро] тільки правду. Передаючи думку малюнка, старанно опрацьовував форму (Коз., Гарячі руки, 1960, 38); Новаторство й традиціоналізм у фарби йдуть на протязі віків поруч, як два могутні чинники в розвитку поезії і музики, і мистецтва взагалі (Рильський, IX, 1962, 206); // Вид побудови, організації літературного, музичного твору. Цікавою формою написано цей твір: кінець першої строфи у ньому є в той же час і початком строфи другої, кінець третьої — початком четвертої і т. д. (Вітч., 5, 1956, 3); Форма поезії Грабовського різноманітна. Він вживає різні віршові розміри: ямб, хорей, дактиль, амфібрахій та ін. (Укр. літ., 9, 1957, 177); Звичайно, форма ця нова для мене. Октавами поем я не писав (Сос., II, 1958, 323); // Вид, жанр, різновид творів літератури й мистецтва. Жалувала [Галя], чому я не вмію виразити того всього в публіцистичній формі (Л. Укр., III, 1952, 691); Любима форма, в яку Франко одягає свої прозаїчні твори — це короткі оповідання (Коцюб., III, 1956, 39); Шкільна драма як форма музично-сценічної вистави не була сугубо місцевим, українським явищем (Укр. клас. опера, 1957, 44); Оперні форми, як і всі інші мистецькі форми, не є чимось раз назавжди даним, непорушним, застиглим (Мист., 2, 1961, 31).

&́9651; Вели́кі фо́рми (вели́ка фо́рма) — види творів мистецтва, для яких характерні великий обсяг, монументальність, складність композиції. Чимало думок виникає при ознайомленні із зразками великих ліро-епічних форм у нашій [радянській] поезії останнього часу (Мал., Думки.., 1959, 43); Малі́ фо́рми (мала́ фо́рма) — види творів мистецтва, для яких характерні невеликий обсяг і нескладна композиція.

8. Спосіб здійснення, виявлення будь-якої дії. За незначні проступки повинні застосовуватися заходи партійного виховання і впливу у формі товариської критики, винесення партійного осуду, попередження або вказання (Статут КПРС, 1971, 9); А щоб обдурювання освіченої й поважної віком людини набрало більш прихованої форми, на той випадок, коли б воєвода розкусив лукавство, — існував Пацєй (Ле, Наливайко, 1957, 222); // Спосіб, характер викладу думки, пропозиції, повідомлення і т. ін. — Се діло.. делікатне, і я не знаю, в якій би формі вам сказати його (Фр., II, 1950, 334); Про сі критичні роки мама сьогодні вже натякнула раз, хоч іще досить делікатно, в формі поздоровлення: «Поздоровляю тебе, Надічко! от ти вже й повнолітня, — бажаю ж тобі якнайскоріше певного щастя»,.. (Л. Укр., III, 1952, 484); У формі, доступній широким колам читачів, він [Галілей] пропагував вчення Коперника (Астр., 1956, 61); Повернувшись із відрядження, я запропонував в усній формі керівництву Українфільму визрілий в моїй уяві сценарій про наших героїв в Арктиці на матеріалі трагедії Нобіле і загибелі Р. Амундсена (Довж., І, 1958, 24); Правочини можна укладати на словах або в писаній формі (Цив. кодекс УРСР, 1950, 9); // Протікання, характер захворювання (інтенсивність, особливості перебігу і т. ін.). Та чи інша заразна хвороба проходить у більшості людей приблизно однаково або, як кажуть, у типовій формі (Підручник дезинф., 1953, 43); Розвиток хірургічної допомоги в лікарнях з кожним роком все більше впливав на склад хворих, приводячи до зростання питомої ваги хворих з гострими формами захворювань (Матеріали .. охор. здоров’я.., 1957, 70); Слід пам’ятати, що грип — підступна хвороба, тому навіть при легких формах перші три-чотири дні слід обов’язково перебувати в ліжку (Веч. Київ, 21.I 1963, 3).

9. Суворо встановлений порядок у будь-якій справі. [Дяк:] Як я давно служив ще в громадськім суді, То звик усяку форму поважати (Сам., II, 1958, 85); Вона перевіряла особовий склад на знамениту «Форму 20», нещадно ганяла неохайних за немиті руки, за нестрижені чуби, за брудні казанки (Гончар, III, 1959, 194); // Встановлений зразок чого-небудь (заповнення якогось документа, словесного звертання, носіння одягу і т. ін.). Позаду, на певній відстані, йшло кілька наближених, а поряд, теж трохи позаду, царя супроводив одягнутий за формою старий гладкий міністр землеробства і державного майна (Довж., І, 1958, 395); Форма протоколу; Форма бюлетеня; // Діловий, офіційний папір, заповнений за певним зразком; // перев. мн. Прийняті норми поведінки, манер, звертання тощо. — Досі вважав я тата чоловіком, який ніколи не забуває про форми товариської чемності (Фр., II, 1950, 305); Природа людини завжди прагне більшого, замість щоденних, одноманітних форм поводження, набору слів (Ле, Міжгір’я, 1953, 51).

За фо́рмою; По [всій] фо́рмі — як встановлено, як того вимагають певні правила. — Товаришу комбриг, дозвольте… — почав був за формою русявий командир, але комбриг нервово відмахнувся (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 8); [Вареник:] Що ми діти, — чи як, щоб у хаток гратись? Ми з тобою написали всі бумаги, як слідує [потрібно] по формі (Кроп., II, 1958, 232); Незабаром відшукавши комбата, Сагайда по всій формі відрапортував, що в його мінометній роті вибув із строю через поранення командир взводу Євген Черниш, а крім цього, нічого особливого не трапилося (Гончар, III, 1959, 165).

10. Спеціальний однаковий за кольором, кроєм та іншими ознаками одяг для осіб певної категорії (військових, учнів, спортсменів та ін.). На руїнах стоять Бережний і Зорін у формі генерал-майора (Баш, П’єси, 1958, 75); День від’їзду Дарки припав на вівторок. Вона з самого ранку одягла нову, що не обносилася ще на ній, шкільну форму (Вільде, Повнол. діти, 1960, 27); При вході у скверик стояв Ребрик у формі лісника з шкіряною сумкою при боці (Томч., Готель.., 1960, 38); За столом перед шахматною дошкою сидів чоловік у формі командира військового флоту (Собко, Скеля.., 1961, 94).

11. У біології — назва різновиду рослинного чи тваринного організму, зокрема одиниць, менших від роду, при невиразному систематичному їх положенні, а також умовна назва видів і підвидів при їх вивченні і порівнянні. На запитання, чи можемо ми бути свідками виникнення нових рослинних форм у природі і, зокрема, серед злаків, слід дати позитивну відповідь (Бот. ж., XI, 4, 1954, 10); Листові форми іржі часто бувають спільні для диких злаків і хлібів (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 268); «Зубовидна» [кукурудза] дістала цілковите визнання. Після цього люди вже з меншим упередженням поставилися і до гібрида, куди вона ввійшла як батьківська форма (Вол., Дні.., 1958, 112).

12. лінгв. Видозміна того самого слова, яка надає йому додаткового відтінку значення або виражає відношення даного предмета думки до інших предметів думки того ж самого речення. Я розумію, що кожен, хто видає книжку якогось автора, особливо відомого і заслуженого, мусить рахуватися з його способом писання, навіть щодо граматичних форм та правопису (Коцюб., III, 1956, 261); Чималі труднощі являють для перекладачів і форми звертання. У Гоголя в «Тарасі Бульбі» син звертається до батька на «ти», що суперечить українським звичаям (Рильський, IX, 1962, 78); Форми множини виражають не механічно помножене значення відповідних форм однини, а певну невизначену і узагальнену множинність (Сучасна укр. літ. м.. І, 1969, 69); // Видозміна того самого слова. Пристрасть до зменшених і пестливих форм взагалі характерна для української народної мови і для української пісні (Від давнини.., І, 1960, 240).

&́9651; Кли́чна фо́рма див. кли́чний; Коро́тка фо́рма прикме́тника див. коро́ткий; Неозна́чена фо́рма дієсло́ва див. неозна́чений; Перифрасти́чні фо́рми дієсло́ва див. перифрасти́чний; По́вні фо́рми прикме́тників див. по́вний.

13. Стан людини, який дозволяє повністю виявити свої сили, уміння, здібності. Добра спортивна форма; Належна вокальна форма.

Бу́ти в фо́рмі — бути в такому стані, коли можна повністю виявити свої сили, уміння, здібності і т. ін. (про людину). — Інна в чудесній формі. Я позавчора бачив, як вона веслувала (Собко, Матв. затока, 1962, 9); Певно, не треба доводити, якою злагодженою, чіткою має бути робота міського транспорту, щоб доставити всіх, хто користується його послугами, до робочих місць вчасно і, як то мовиться, в хорошій формі (Рад. Укр., 27.I 1971, 1); Бу́ти не в фо́рмі — бути в такому стані, коли не можна повністю виявити свої сили, уміння, здібності і т. ін. (про людину). Зітхнувши, він [академік Шульга] підвівся.. — Не в формі наш патрон, — сказав Хома (Рибак, Час.., 1960, 806); Бу́ти в по́вній фо́рмі — всебічно характеризуватися кращими показниками: добрим фізичним станом, належним комплектуванням, оснащеністю і т. ін. (про який-небудь підрозділ, групу людей). Полк був у повній формі (Ю. Янов., II, 1958, 253); Втрача́ти фо́рму — переставати бути струнким у результаті надмірної повноти; втрачати спортивний стан, підготовленість та ін. — Спортом, спортом треба займатись, — одразу ж зауважив професор. — Передчасно втрачаєте форму, ще дівчата подумають, що лінтюх, а ви ж трудяга, я певен (Гончар, Циклон, 1970, 66); Вхо́дити (ввійти́) в фо́рму — набувати такого стану, який дозволяє повністю виявити свої сили, уміння, здібності. Не може ж він зараз похоронну отримувати. Що? Тільки прибадьорився старий, ввійшов у форму — і раптом така смерть (Драч, Іду.., 1970, 75).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 617.