ФОРТЕПІА́ННИК, а, ч., спец.
1. Майстер, що виготовляє дерев’яні частини до фортепіано.
2. Настроювач фортепіано.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 628.