ФОРТИФІКАЦІ́ЙНИЙ, а, е. Прикм. до фортифіка́ція. Запорізькі козаки піднесли своє фортифікаційне мистецтво на небачену як на той час височінь, ним захоплювалися навіть вороги (Наука.., 8, 1967, 45); Фортеця й через два століття була майже неприступною спорудою. Численні кріпосні казарми, фортифікаційні вали, система ровів з водою, містки та споруди для довготривалої оборони багатозбройного гарнізону … (Ле, В снопі.., 1960, 196).
Фортифікаці́йні спору́ди — оборонні споруди (окопи, траншеї, сховища і т. ін.) для успішного ведення бою і захисту від дій ворога. До відомих в історії діл Гната Галагана належить, між іншим, будівництво української лінії укріплень і фортифікаційних споруд на річці Орелі проти татар і турків (Бурл., О. Вересай, 1959, 90); Обороні Вишгорода сприяли природні умови місцевості та міцні фортифікаційні споруди (Вісник АН, 8, 1949, 46).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 628.