ФО́РУМ, у, ч.
1. Площа в містах Стародавнього Риму, на якій відбувалися народні збори, влаштовувалися торги і здійснювався суд. [Неріса:] Чи думаєш ти [Антей] Рим перемогти могильною незрушністю такою? Тобою бувши, я б його сліпила всім блиском генія свого й Еллади, на всіх би сценах я запанувала, всі форуми і портики посіла (Л. Укр., III, 1952, 443); Роман Аргір стежив за тим, щоб Меса і всі форуми [Константинополя], по яких пройде тріумфальна процесія, були прикрашені лавром і плющем (Загреб., Диво, 1968, 310); Відвідування Помпеї залишає незабутнє враження. Добре зберігся форум — центральна площа міста — і навколишні храми, і громадські будинки (Знання.., 9, 1966, 20); // Народне зібрання на цій площі, суд і т. ін. Брат мій від літ молодих вінець красномовства вподобав, форуму сварки гучні вабили серце його (Зеров, Вибр., 1966, 333).
2. перен. Широкі представницькі збори — з’їзд, конференція, конгрес. Восени та навесні, доки діти в школі, в Комуні проводяться наради районного масштабу, форуми чабанів або кукурудзоводів (Гончар, Тронка, 1963, 220); Протягом 21-27 серпня 1973 р. у Варшаві відбувся великий форум дослідників слов’янських мов, літератур, фольклору, історії та культури —VII Міжнародний з’їзд славістів (Нар. тв. та етн., 6, 1973, 96); Форум кінематографістів обрав керівні органи Спілки. До складу правління увійшло шість українських кіномитців (Мист., 1, 1966, 28).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 629.