ФОТОСИ́НТЕЗ, у, ч., бот., хім. Процес утворення зеленими рослинами органічних речовин з вуглекислого газу й води за допомогою світлової енергії, що поглинається хлорофілом. Серйозний вклад в розробку питань фотосинтезу зробили радянські вчені, які своїми дослідженнями продовжують справу, розпочату основоположником вчення про фотосинтез в нашій країні К. А. Тімірязєвим (Бот. ж., XI, 4, 1954, 114); Фотосинтез, одне з найвизначніших явищ на Землі,— це процес, в якому зелені рослини за допомогою сонячного світла засвоюють принесені із зовнішнього середовища бідні на енергію вуглекислоту та воду і перетворюють їх у складні органічні сполуки — вуглеводи та білки (Наука.., 8, 1963, 39).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 636.