ФОТОТИ́ПІЯ, ї, ж., друк.
1. Вид плоского друку з скляної або металевої пластинки, покритої світлочутливим желатиновим шаром, на яку фотографічним способом наноситься відтворюване зображення.
2. Відбиток, одержаний таким способом.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 637.