ФРАНТ, а, ч. Той, хто модно й нарядно одягається; чепурун. Наприкінці середніх віків панчохи швидко стали модними. Франти носили панчохи яскравих кольорів, причому різних на кожній нозі (Наука.., 3, 1967, 51); // ірон. Але найбільшим франтом був один: він мав розкішну сукняну козацьку свиту, шаблю на свиті й пістоль, а під свитою — голе тіло й голі ноги (Ю. Янов., V, 1959, 130).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 641.