ФРЕНЧ, а, ч. Військовий одяг в талію, з чотирма накладними кишенями і хлястиком. Славний чоловік був Петро Карпович. Ходив він у військовому френчі, в широченних галіфе (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 115); До кімнати ввійшов військовий у зеленому френчі, з нашитими на плечах відзначками полковника (Петльов., Хотинці, 1949, 159); Величко обсмикав коричневий френч з широким комірцем і нашитими на грудях кишенями, замріявся (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 655).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 643.